natiki, 39 - 15 мая 2009 23:05

«Бажати та забути. І та жорстокість, строгість полонить небо. Згоріти чи ковтнути - нажаль не вмію. Чи сонце стрімко палить мозок, бо я одна. Жадана казка мусить статись, чи я боялась… Чи серце, наче сумом зжалось. Чи гуркіт стрімкий… Чи насолода тиші… Та море втіхи, чи сама! Пісок у руцях, наче попіл від вогню, який я не забула. Чи тепла ванна, яка мене зігріти не зуміла. Покинута я Богом, я наче вмерла. Відчула подих та засохла… »

• 
• 
•